Тисячі українців потрапили у боргову яму: як домовитися з банком про погашення кредиту

Апостроф

Коментар підготувала Марина Семенова, адвокат, Адвокатське Бюро «ЮФ «Семенова і Партнери»
(м. Київ)

Для розв’язання проблеми кредитів в Україні ухвалили законопроєкти, які спрощують умови погашення та дозволяють відстрочити борги за кредитами. Тим, хто захоче реструктуризувати свій борг із кредиту, потрібно знати кілька важливих речей.

Про це повідомляє «Апостроф».

Для того, щоб здійснити реструктуризацію, потрібно звернутися із заявою до кредитора. Заява може бути подана як особисто, так і дистанційно. Його можна надіслати до банку рекомендованим листом з повідомленням про вручення або електронною поштою.

Останнє важливо для тих громадян, які внаслідок війни опинилися за кордоном і не мають можливості особисто відвідати банківську чи кредитну установу. Тобто вони можуть вирішити питання про реструктуризацію дистанційно.

В заяві необхідно зазначити:

— Прізвище, ім’я, по-батькові позичальника.

— Назву кредитора.

— Дату укладення кредитного договору.

— Місце проживання позичальника.

До заяви подаються документи:

— Довідка про взяття на облік як внутрішньо-переміщеної особи.

— Документи, що підтверджують зазначену в договорі інформацію (довідка про склад сім’ї позичальника, про доходи родини тощо).

— Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Після того, як банк отримав всі необхідні документи, кредит реструктуризується. Датою реструктуризації вважається день отримання банком заяви. Після цього протягом 14 днів банк повинен провести всі необхідні обчислення і повідомити позичальника про нові умови кредиту і розмір платежів, які той має здійснювати, надіславши цю інформацію рекомендованим листом.

Ця частина закону, що стосується взаємин позичальників із банками, виглядає цілком логічно. Але це — лише при поверхневому знайомстві з документом.

Адвокат юридичної фірми «Семенова і Партнери» Марина Семенова звертає увагу на те, що певні складнощі можуть виникнути у людей, які тимчасово виїхали за межі України.

«На мій погляд, з цим можуть виникнути проблеми, оскільки відповідно до закону до заяви на реструктуризацію має бути додана довідка про взяття позичальника на облік як тимчасово переміщеної особи. Тому для того, щоб усунути цю проблему та зробити реструктуризацію можливою для громадян, які виїхали за кордон, знадобиться доопрацювання згаданого закону», — сказала юрист у коментарі «Апострофу».

В законі є ще один (а, насправді, не один) дискусійний пункт: у ньому йдеться про те, що банк може визнати пакет наданих документів недостатнім, і на цій підставі відмовити позичальнику в реструктуризації кредиту. Це досить дивно, оскільки перелік необхідних документів перераховано у самому законі.

Але проблеми у позичальників справді можуть виникнути.

«Внутрішні процедури банків, що застосовуються при реструктуризації, прописані недостатньо чітко і дозволяють сильно обмежити кількість кредитів, що реструктуризуються. Тому банки можуть відмовити в реструктуризації навіть тим позичальникам, які належать до певних законом категорій», — говорить Павло Розенко.

З іншого боку, банки також можна зрозуміти. Бо при впровадженні таких програм на Заході передбачаються механізми компенсації втрат із боку держави.

«В нашому варіанті такі механізми не передбачені. Тому можна припустити, що банки без захоплення сприймуть ідею реструктуризації, — каже експерт. — У державних банках цей процес може працювати, оскільки вони можуть знайти якісь методи компенсації, зокрема і за рахунок держави. А ось клієнтам приватних банків буде досить складно скористатися можливостями цього закону».