Коментар Марини Семенової для Сегодні.юа

За які борги накладуть арешт на рахунки, як будуть списувати гроші, скільки грошей можуть відібрати і як боржник про це дізнається

З квітня в Україні діє новий порядок стягнення боргів із фізичних осіб. Згідно з наказом Мін’юсту від 23 березня №1061/5, тепер багато видів заборгованостей можуть бути списані автоматично з банківського рахунку боржника. Які борги можуть стягнути без згоди людини і як буде проходити процедура, розбирався сайт «Сегодня».

Що зміниться для боржників

Можливість списувати борги з банківських рахунків українців існує ще з 2018 року, коли були прийняті відповідні зміни до закону «Про виконавче провадження». Але застосовувати цю норму закону почали тільки з 2019-го і виключно стосовно боржників із аліментів – після того, як Мін’юст розробив і затвердив порядок такого списання коштів.

Можна сказати, що автоматичне стягнення боргів із аліментів стало «пілотним проектом» роботи Автоматизованої системи виконавчого провадження (укр. – АСВП) і взаємодії різних реєстрів і структур. А тепер «експеримент» вирішили розширити і на інші види боргів – по суті, на всі, за якими будуть відкриті виконавчі провадження.

Нацбанк ще в лютому цього року зобов’язав банківські установи надавати органам виконавчої служби та приватним виконавцям інформацію про наявність грошей на рахунках боржників. Наказ Мін’юсту про розширення кола боржників, як ми згадували, з’явився в березні.

Єдина затримка, яка може виникнути, пов’язана з роботою Автоматизованої системи виконавчого провадження. На сьогодні, за даними Мін’юсту, до неї повністю підключені тільки сім банків із 70-ти, зареєстрованих в Україні. У більшості інших, втім, ця система наразі вже тестується.

«Звернення стягнення на грошові кошти боржника, в тому числі ті, що розміщені на рахунках у банках, і раніше було одним із заходів примусового виконання рішень. Єдина відмінність, що таке звернення тепер буде відбуватися в електронному вигляді, а значить, набагато швидше і за відсутності людського фактора. Для стягувачів таке нововведення обіцяє більш швидке отримання присуджених коштів. А боржникам буде вигідніше виконувати рішення судів, не чекаючи примусового виконання», – вважає приватний виконавець Андрій Авторгов, кандидат юридичних наук.

У Нацбанку уточнюють: арешт може бути накладено навіть на «соціальні» рахунки , Тобто на ті, на які надходить заробітна плата, стипендія, пенсія та соціальна допомога.

«Законодавство дійсно забороняє заарештовувати засоби на рахунках із спеціальним режимом використання. Але йдеться про рахунки, відкриті відповідно до статей 15-1 Закону України «Про електроенергетику», 19-1 Закону України «Про теплопостачання», 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки». Простіше кажучи, рахунки із спеціальним режимом використання – це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо», – пояснювали раніше в НБУ.

Як будуть списуватися борги

Як сказано в наказі Мін’юсту, виконавці будуть виносити постанову про арешт коштів боржника відразу за допомогою АСВП. І в той же момент це рішення стане доступним для банків. Їхні інформаційні системи повинні перевіряти інформацію про нові виконавчі постанови щогодини. І протягом години відправити в систему відповідь на запит про наявність рахунків боржника і про кількість грошей на них.

Постанова банку про арешт коштів на рахунках боржника приймається негайно й автоматично. А відповідальний співробітник банку повинен виконати постанови про списання коштів на рахунок боргу в порядку надходження запитів.

До речі, якщо той чи інший банк ще не підключений до автоматичної системи зі списання боргів, він все одно повинен буде виконати постанову про арешт рахунків. Тільки обмін інформацією відбуватиметься в паперовому вигляді, а тому трохи довше.

За які борги заарештують банківські рахунки

Як повідомляє Мін’юст, положення наказу про автоматизований арешт коштів будуть поширюватися «на всі категорії виконавчих документів, які передбачають стягнення коштів із боржників – фізичних і юридичних осіб». У тому числі йдетьсяпро борги за комунальні послуги.

Андрій Авторгов уточнює, про які категорії може йтися.

«Завдяки автоматизованій системі арешту коштів почнуть швидко виконуватися прийняті судові рішення про стягнення аліментів, кредитів, відшкодування збитків, заподіяних ДТП або заливкою квартири. Тобто, абсолютно всі категорії майнових рішень. Також таким же чином можуть бути виконані судові рішення про стягнення з громадян податкового боргу або вимоги зі сплати єдиного соціального внеску», – перераховує він.

А от Марина Семенова, керуючий партнер компанії «Семенова і партнери», вважає, що податкові зобов’язання повинні стягуватися за іншою процедурою.

«Вважаю, що порядок автоматичного арешту коштів боржників на рахунках в банках по виконавчих проваджень не повинен поширюватися на стягнення податкового боргу. Тому що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, і непогашеної пені. Повернення податкового боргу повинен здійснюватися в порядку, встановленому Податковим Кодексом України», – говорить Марина Семенова.

Скільки грошей можуть списати

Як інформують в Мін’юсті, якщо грошей на рахунку боржника багато, арешт буде накладатися не на весь рахунок, а тільки на ту суму, яку боржнику доведеться віддати. Рештою грошей боржник зможе вільно розпоряджатися.

А ось віддати за постановою виконавчої служби доведеться не тільки суму боргу. З боржника також стягнуть виконавчий збір, витрати на виконавче провадження, штрафи, якщо такі накопичаться, і винагороду для приватного виконавця, якщо справу буде вести він.

Якщо ж грошей на банківських рахунках виявиться недостатньо для виплати всієї нарахованої суми, решту суми можуть стягнути за рахунок іншого майна. Послідовність вилучення грошей і майна визначає виконавець.

Як боржник дізнається, що рахунки можуть заблокувати

Згідно із законом, виконавець повинен сповістити боржника про відкриття виконавчого провадження, направивши постанову на його адресу рекомендованим поштовим відправленням. Але закон не вимагає, щоб примусове виконання починалося тільки після того, як боржник отримає таке постанови, пояснює Андрій Авторгов. Тобто, стягнення може бути розпочато незалежно від того, отримала людина повідомлення чи ні.

«Звісно, громадянам, які заборгували за комунальні послуги, або боржникам перед банківськими установами такі нововведення, можливо, не зовсім сподобаються. Але за такими правилами працює весь цивілізований світ. Люди повинні розуміти, що, якщо місяцями або навіть роками не платити за комунальні послуги або не повертати позику, то у кредитора нарешті увірветься терпець, і він звернеться до суду. Також принагідно зауважу, що позиція «я нічого не знав, а значить, нікому нічого не винен» – не допоможе ні в суді, ні під час виконавчого провадження. Тому я раджу борги оплачувати вчасно, а судове рішення виконувати, не чекаючи на його примусове виконання», – каже Андрій Авторгов.

Адвокат Володимир Фогель також говорить про те, що боржники можуть дізнаватися про арешт рахунків вже постфактум.

«Наказом Мін’юсту не встановлено порядок повідомлення боржника про можливість блокування рахунків. Аналіз порядку прийняття до виконання банками постанов виконавця про арешт коштів у формі електронного документа, якій встановлено наказом Мін’юсту, дозволяє зробити висновок про те, що боржник буде дізнаватися про арешт рахунків і списання коштів постфактум. Безумовно, такий порядок не є прийнятним для боржника, але він дозволить істотно прискорити процес виконання судових рішень і зробити його максимально ефективним», – говорить Володимир Фогель.