ЮРИСТ & ЗАКОН.17 липня 2024 №29
Матеріал підготувала Марина Семенова,
Представник НААУ у Французькій Республіці (м.Лілль), кандидат юридичних наук PhD, адвокат Cabinet Semenova Maryna (À Lille, France), Адвокатське Бюро «ЮФ «Семенова і Партнери» (м. Київ, Україна)
24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України на всій території країни було введено воєнний стан.
Під час дії правового режиму воєнного стану тимчасово може бути обмежено конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також упроваджено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб. Але згідно зі ст. 64 Конституції України в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції, зокрема право на судовий захист. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану заборонено. Водночас на практиці забезпечити безперебійну роботу судів та явку всіх учасників процесу безпосередньо до приміщення суду в період війни вкрай важко, а в умовах проведення бойових дій – неможливо.
Та навіть в умовах воєнного стану юридичні й фізичні особи повинні мати можливість ефективно захистити свої права, зокрема з дотриманням принципу оперативності. Спрощення правового регулювання судового процесу є запорукою його оперативності і, як наслідок, ефективності. Принцип оперативності реалізовано не тільки і не стільки за допомогою визначення стислих процесуальних строків, а й за допомогою цілої низки інших процесуальних заходів, котрі в сукупності роблять процес максимально простим, логічним і передбачуваним.
Тому в сучасних умовах застосування підсистеми «Електронний суд» є найбільш ефективним засобом, який надає можливість забезпечити принцип ефективності під час розгляду справ і мінімізує ризики втрати доказів та інших документів під час евакуаційних заходів та передання справ у разі зміни територіальної підсудності.
Підсистема «Електронний суд» – це підсистема, що забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання й отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу. Доступ до підсистеми «Електронний суд» мають адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, фізичні особи, які мають можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в підсистемі «Електронний суд».
Особи, які зареєстровані в підсистемі «Електронний суд», мають можливість подавати до суду позови, ознайомлюватися зі всіма матеріалами справи, своєчасно отримувати виклики та повідомлення та ін. Наразі майже завершено реалізацію отримання виконавчого документа і контроль за виконанням рішення через підсистему «Електронний суд».
Для роботи з програмою «Електронний суд» потрібно мати електронний цифровий підпис, який можна отримати в акредитованих центрах сертифікації ключів за допомогою застосунку «Дія» або «Приват24». Електронний цифровий підпис (ЕЦП) за правовим статусом прирівняно до власноручного підпису або печатки. ЕЦП – це дані в електронній формі, отримані за результатами криптографічного перетворення, які додають до інших даних або документів і забезпечують їх цілісність та ідентифікацію автора. За допомогою послуг ЕЦП можна підписувати електронні документи, користуватися електронними послугами, реєструватися на державних порталах тощо. Документи, підписані за допомогою ЕЦП, мають таку саму юридичну силу, як і звичайні. Отримати підпис можна шляхом звернення до будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів і надати заповнену реєстраційну форму, паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Електронний підпис має вигляд окремого файлу або зберігається на захищеному носії, а строк його дії становить 1 – 2 роки. Нещодавно запроваджено можливість підписання документів за допомогою сервісу «Дія.Підпис». Це інноваційний сервіс, завдяки якому можна отримувати держпослуги просто зі смартфона.
Зареєструвавшись у системі «Електронний суд», після авторизації в підсистемі відеоконференцзв’язку учасник справи може взяти участь у судовому засіданні онлайн, навіть перебуваючи за кордоном. На сьогодні весь судовий процес для учасника справи – від моменту подання позову до моменту набрання рішенням законної сили – можна провести в режимі онлайн, без необхідності відвідання приміщення суду, та з економією свого часу. Крім того, використання підсистеми «Електронний суд» суттєво знижує витрати бюджету на утримання судів і забезпечує безліч інших можливостей для всіх учасників процесу.
Але існують деякі проблемні моменти, які ускладнюють, а іноді й унеможливлюють використання підсистеми «Електронний суд», розглянемо деякі з них.
По-перше, під час використання системи «Електронний суд» в Україні у деяких учасників судового процесу, які не мають можливості отримати ЕЦП, можуть виникати певні труднощі з доступом до справи. Тому особливу увагу потрібно приділити питанню доопрацювання можливостей спрощеній віддаленій ідентифікації іноземних громадян і громадян України, які перебувають за кордоном і не мають можливості з будь-якої причини скористатися наявним інструментарієм. Як один із варіантів вирішення цього питання є надання персоналізованого ключа доступу безпосередньо системою «Електронний суд» на основі віддаленого аналізу офіційних ідентифікаційних документів. Подібні системи використовують для підтвердження особистості в різних платіжних і банківських системах країн ЄС та зарекомендували себе як дієвий і високоефективний інструмент.
По-друге, процесуальним законодавством (ст. ст. 177, 43 ЦПК України) передбачено, що до позовної заяви додають її копії та копії всіх доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додають до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету – у паперовій формі листом з описом вкладення. Але особи, які перебувають на непідконтрольній території або за кордоном, не мають можливості виконати вимоги щодо надання доказів надіслання документів листом з описом вкладення, що може призвести до повернення позову або неврахування наданих документів під час розгляду справи.
До мінусів дистанційного розгляду можна віднести також таке:
– під час дистанційного розгляду справ не завжди можливо встановити місце перебування певної особи, іноді неможливо допитати свідків, установити достовірність доказів і повно встановити всі обставини справи;
– використання підсистеми «Електронний суд» залежить від технічних можливостей усіх учасників процесу і в разі виникнення проблем з відео, аудіо та загальним доступом до «Електронного суду» учасник не має змоги висловити свою думку, що може суттєво вплинути на результат розгляду справи;
– не всі суди станом на сьогодні підключено до системи «Електронний суд» у повному обсязі, тому не завжди можливо реалізувати процедуру оскарження судового рішення в апеляційному або касаційному порядку дистанційно.
ВИСНОВОК:
Для більш ефективного використання підсистеми «Електронний суд» та усунення наявних недоліків необхідно проводити дослідження в напрямі:
1) розроблення шляхів забезпечення можливості постійної повноцінної двосторонньої комунікації між судом та учасниками судового процесу за допомогою засобів сучасних електронних інформаційно-комунікаційних технологій;
2) можливості вчинення в електронному форматі всіх процесуальних дій під час розгляду будь-яких судових справ.