Інтерв’ю | FEMIDA.UA
Марина Семенова – адвокат, керуючий партнер Юридичної фірми «Семенова і Партнери», к.ю.н., науковий співробітник Науково-дослідного інституту правового забезпечення iнновацiйного розвитку Національної академії правових наук України, Харків.
– Марино, що допомагає Вам впевнено почуватися на юридичному ринку України – унікальність послуг, які надає Ваша фірма, чи напрацьований за роки роботи клієнтський портфель?
– На мій погляд, наявність постійних клієнтів – це найбільш важливий чинник для відчуття впевненості в ефективності роботи фірми та найкраща оцінка професійності юристів.
Але, на жаль, юридична компанія «Семенова і Партнери», яка була створена як регіональна фірма у 2005 році в м. Севастополі, мала певні труднощі після 2014-го. Зміна місця реєстрації та головного офісу, вирішення питання продовжування існування компанії та збереження існуючих практик, оновлення команди – це були серйозні виклики. Процес вирішення цих проблем потребував дуже багато часу та сил та досі триває. Зрозуміло, що напрацьований за довгі роки роботи клієнтський портфель було втрачено…
Тому зараз впевнено почуватися на юридичному ринку України нам дозволяє, насамперед, унікальність – адже на ринку бракує досвіду саме такої юридичної фірми, що може зрозуміти і підтримати бізнес та громадян, які вимушені змінювати місце знаходження або отримувати статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та вирішувати питання захисту своїх особистих та майнових прав. Ми знаємо, які проблеми виникають наразі не тільки у ВПО, але і у тих, хто залишився у Криму та м. Севастополь, та маємо практичні кейси їх вирішення.
– Яких юридичних послуг зараз найбільш потребує бізнес?
– На мій погляд, це: представництво в судах; захист від рейдерства в агробізнесі; захист інтелектуальної власності, юридичні послуги для IT-компаній; міжнародне податкове планування.
Цілком імовірно, що вектором на ринку на найближчі 3-5 років може стати транскордонна юридична підтримка бізнесу. Також, в зв’язку з анонсованою земельною реформою, можна прогнозувати зростання попиту на експертів в галузі земельного та аграрного права.
– Ви написали монографію щодо господарської діяльності в сфері надання туристичних послуг. На якому рівні розвитку наразі перебуває туристичний бізнес України?
– Слід констатувати, що попри декларативне визнання важливості розвитку туристичної галузі, наразі в Україні нема чіткого розуміння, в якому напрямку необхідно здійснювати реформування туристичної галузі, та відсутній єдиний підхід до господарського-правового регулювання діяльності суб’єктів, що надають туристичні послуги.
Окрім того, що я є автором монографії «Господарське-правове регулювання туристичної діяльності», я також є розробником проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо удосконалення понятійного апарату у туристичній галузі та лібералізації туристичної діяльності № 10216 від 10 квітня 2019 року, який в зв’язку з розпуском Верховної Ради України був знятий з розгляду. І це не поодинокий випадок, у ВР кожного скликання надається декілька пропозицій щодо зміни законодавства, яке регулює туристичну галузь, але будь-яких суттєвих змін протягом багатьох років не відбувається.
Окрім того, зовсім не відчувається прагнення держави до підтримки внутрішнього туризму та пріоритетних видів туризму, наприклад зеленого або сільського туризму. Все це призводить до того, що найбільш перспективним з точки зору туристичного бізнесу є виїзний туризм.
– Спори між туристами та турфірмами частіше вирішуються мирно? Які конфлікти все ж доходять до судів? Як Ви оцінюєте судову практику з цих питань?
– Як правило, турист як менш обізнана та більш слабка сторона в договорі на туристичне обслуговування не звертається до суду в разі виникнення конфліктних ситуацій, які не призвели до суттєвого погіршення матеріального становища, або ж не викликали загрозу життю або здоров’ю. Останнім часом було багато спорів з розгляду претензій до туроператорів, пов’язаних з відміною або затримкою чартерних рейсів.
– Серед сфер Вашої діяльності – забезпечення інноваційного розвитку. Наскільки доброзичливе в Україні правове поле для впровадження інновацій в бізнесі?
– На мій погляд, правове поле для впровадження інновацій в бізнесі є не дуже доброзичливим. Недосконалість законодавчої бази, нестача власних коштів, недостатня фінансова допомога держави тощо – це фактори, що стримують інноваційний розвиток вітчизняного бізнесу.
З огляду на це, необхідно, в першу чергу, звернути увагу на поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Також необхідно забезпечити розробку та прийняття Закону щодо підтримки діяльності стартап-компаній та забезпечити умови для залучення іноземних фахівців до їх діяльності. Це, в свою чергу, дозволить збільшити кількість стартап-компаній в Україні, що буде сприяти дослідженням, а також використанню інноваційних ідей, продуктів або процесів в економічній діяльності (комерціалізація дослідних продуктів).
– Ваша юридична компанія має представництво в Латвії. Чому саме ця країна? Як це допомагає розвиватися Вашій справі?
– Глобальні потрясіння, непередбачувані зміни законодавства, відсутність відчуття належного захисту бізнесу з боку держави підштовхують українських підприємців переносити виробництво в європейські країни.
Відкриттю власного представництва в Латвії сприяв постійний інтерес корпоративних клієнтів, зацікавлених у європейських ринках. Вважаємо, що Латвія є найбільш зрозумілою та зручною юрисдикцією для українців. По-перше, це член Європейського Союзу, що має значний досвід економічних перетворень на шляху зростання, по-друге, практично повна відсутність мовного бар’єра, по-третє, стійка стабільна структура державного управління та прозорі правила ведення бізнесу. Привабливість Латвії для українського бізнесу підтверджується останнім звітом про глобальну конкурентоспроможність від Всесвітнього економічного форуму згідно якого Україна посідає 85 місце за зручністю та умовами для бізнесу, а Латвія – 41. Реєстрація бізнесу в Латвії надає низку переваг, таких як захист інвестицій, державна підтримка стартапів, доступ до фінансових ресурсів, проста податкова система, транспортна доступність, відсутність мовного бар`єру тощо.
Представники юридичного бізнесу Латвії також демонструють зустрічну зацікавленість у співпраці з Україною. Наші європейські партнери замовляють нашу експертизу та залучають у якості консультанта з національного права. Діяльність представництва дозволила побачити щиру зацікавленість до українських правників не тільки з боку бізнес-середовища, але і з боку іноземних науковців. Починаючи з 2015 року започатковано та реалізовано окремий освітній напрям роботи. Завдяки співробітництву з провідними освітніми й науковими установами Латвії ми регулярно розробляємо та реалізуємо програми підвищення кваліфікації за кордоном для адвокатів, науковців, юристів, освітян, суддів та керівників бізнесу.
Відкриття представництва в Латвії дозволило отримати новий досвід та відкрити нові практики. Окрім того, для мене особисто як для науковця обмін досвідом з західними партнерами дозволяє проводити дослідження з використанням передового європейського досвіду.
– Які основні законодавчі перепони на шляху розвитку підприємництва в Україні? Чи варто змінити законодавство?
– Вважаю, що розвитку підприємництва заважає багато чинників, наприклад, надмірне податкове навантаження на ФОПів: обов’язок ФОПів сплачувати єдиний соціальний внесок, навіть у тому випадку, якщо вони тимчасово не працюють; введення РРО для суб’єктів малого бізнесу. Крім того, останні зміні до законодавства, які стосуються Верховного Суду, викликають занепокоєння та підривають довіру до держави в цілому.
Слід констатувати, що законодавство не надає можливості здійснювати підприємницьку діяльність цілком прозоро та мати впевненість в завтрашньому дні. Тому необхідні зміни до законодавства щодо лібералізації підприємницької діяльності малого та середнього бізнесу.