Доповідь присвячена дослідженню проблемним питанням, пов’язаним з дискримінацією внутрішньо переміщених осіб щодо здійснення свого права голосувати на президентських, парламентських та місцевих виборах в України
Марина Семенова
кандидат юридичних наук, науковий співробітник відділу
загальних проблем формування та реалізації інноваційної політики
НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України,
Адвокат, керуючий партнер ПП «Юридична фірма «Семенова и Партнери», м. Харків
В 2014 році Україна вперше стикнулася з питанням захисту своїх громадян, які постраждали внаслідок подій в Криму, Севастополі, та окремих районах Донецької та Луганської областей та зіткнулася з найбільшим внутрішнім переміщенням у Європі з часів Другої світової війни. Станом на 15 липня 2019 року 2019 р. за даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (Далі – ВПО) взято на облік 1 391 034 переселенці з тимчасово окупованих територій Криму, м. Севастополь, Донецької та Луганської областей. Але через те, що реєструвалися далеко не всі, а деякі одразу після фактичного переміщення змінили своє місце реєстрації, реальна кількість переселенців становить набагато більшу кількість ВПО, що отримали такий статус через збройний конфлікт та насилля. Україна входить у десять країн світу з найбільшою кількістю ВПО, що отримали такий статус чрез збройний конфлікт та насилля. Українська держава поступається лише країнам Середнього Сходу – Сирія (6,6 млн ВПО), Ірак (3,3 млн), Ємен (2,5млн); а також країнам Африки – Судан (3,2 млн), Нігерія (2,1 млн), південний Судан (1,7 млн), Пакистан (1,5 млн) та випереджає Афганістан (1,2 млн). Серед європейських країн наша держава знайходится на першому місці. Україна випереджає Туреччину (близько 1 млн). Азербайджан (564 тис. осіб), Кипр (272 тис.), Грузію (239 тис.) тощо. Найбільш ВПО зареєстровано в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Київській областях[1, с. 56-67].
З того часу минуло майже шість років, було прийнято велику кількість спеціальних законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються захисту таких осіб, але нажаль як само це законодавство так і практика його застосування виявились непослідовними, суперечливими та не забезпечили основоположних прав ВПО, яки гарантовано Конституцією України та нормами міжнародного права, зокрема Європейською Конвенцією про права людини, в тому числі виборчі права.
Відповідно до Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи 2006(6) Керівних принципів ООН з питання про переміщення осіб усередни країни людину чи групу людей, які були змушені або зобов’язані покинути чи залишити свої будинки або місця звичайного проживання, зокрема внаслідок або щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, проявів насильства, порушень прав людини, стихійних або створеною людиною лих і яки не перетинали міжнародно визнаних державних кордонів, вважають ВПО.
Згідно ст. 1 Закону України «Про збезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014 (Далі – Закон № 1706-VII) ВПО є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно до Рекомендації ПАРЄ 1459(2005) Про усунення обмежень на волевиявлення від 24.06.2005 року [2] Виборчі права – основа для демократичної легітимності та представництва політичного процесу.
Згідно до ст. ст. 69, 70, 71, 103 Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Конституційний склад Верховної Ради України — чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.
Згідно до ст. 8 Закону № 1706-VII Внутрішньо переміщена особа реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про Державний реєстр виборців», Закону № 1706-VII.
Факт відносно того, що ВПО, згідно з Українським законодавством не мають права голосувати на місцевих виборах незалежно від терміну перебування на підконтрольної України території, що не відповідає нормам міжнародного та національного права. є загально відомим фактом. Але, після президентських та парламентських виборів 2019 року виявилося, що деякі ВПО суттєвим чином обмежені в виборчих правах взагалі. Так виявилося, що відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про державний реєстр виборців» № 698-V від 22.02.2007 (Далі – Закон № 698-V) за мотивованим зверненням виборця, який має право голосу на відповідних виборах чи референдумі, орган ведення Реєстру може тимчасово (на період їх проведення) змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю) без зміни його виборчої адреси. Таке звернення подається до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на відповідних виборах чи референдумі. Тимчасова зміна місця голосування виборця (виборчої дільниці) підтверджується посвідченням за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, яке видається виборцю.
При цьому ст. 8 Закону № 698-V прямо встановлено, що виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України»Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»; виборча адреса виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, визначається за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб, або органом ведення Реєстру за мотивованим зверненням виборця; виборчою адресою військовослужбовця строкової служби є адреса дислокації військової частини (формування). виборчою адресою виборця, який відбуває покарання у вигляді арешту, позбавлення або обмеження волі, є адреса установи виконання покарань; виборчою адресою виборця, який проживає чи перебуває за межами України, є його поштова адреса в країні проживання (перебування). Але цим законом не передбачені будь яки умови щодо виборчої адреси ВПО. Це в свою чергу призводить до того, що ВПО на Президентських та парламентських виборах 2019 були лишені права змінити місце голосування в загальному порядку, який передбачене для всіх громадян України, яки перелічені в ст. 8 Закону № 698-V. Наприклад, особа, яка зареєстрована в м. Харків, може змінити місце голосування на будь яку виборчу дільницю України, звернувшись до ОВК за місцем своїй виборчої адреси. Натомість ВПО можуть звернутися для зміни місця голосування тільки до того округа в межах якого вони збігаються голосувати. Таким чином, особа, яка є ВПО, мешкає в Харкові та збирається голосувати в день виборів в м. Київ, повинна їхати тільки до той ОВК в м. Київ, де вона буде знаходиться в день виборів, а потім повертатися до Харкова і в день виборів знову їхати у Київ по справах у день голосування. Оскільки це не завжди можливо, багато ВПО не мали можливості віддати свій голос своєму кандидату на Президентських та парламентських виборах в 2019 році.
Вважаю, що єдиним шляхом забезпечення виборчого права ВПО, що дозволить реалізувати своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси є тільки внесення змін до Закону ст. 8 Закону № 698-V, якими буде встановлено, що виборчою адресою ВПО є адреса, яка вказана в довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Список літератури:
- О. Уварова Бізнес і права людини в умовах внутрішнього переміщення: Загальна концепція, наявний досвід та ситуація в Україні (проект). За підтримки Проекту Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень» в межах Плану дій Ради Европи для України на 2018 – 2021. Киіїв. 2019. С. 111.
- Резолюция 1459 (2005) Парламентской Ассамблеи Совета Европы «Об устранении ограничений наа право голоса». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_715 (дата звернення — 10.10.2019).