Серед юридичної спільноти не втихають спори між представниками бізнес адвокатури та тими, хто вважає, що адвокатська діяльність ніяк не може бути бізнесом и гонорар, як єдина форма винагороди адвоката, за своєю природою суттєво відрізняється від форми оплати юридичних послуг.
Багаторічний досвід керування юридичної фірмою, яка безпосередньо стикнулася не тільки з економічною але і з політичною кризою, дає мені підстави стверджувати, що адвокатура – це одночасно і бізнес і мистецтво.
Професійний адвокат, особливо, якщо він є партнером адвокатського бюро, або об’єднання, повинен забезпечити безперебійну роботу своєї команди, в тому числі шляхом залучення постійного вхідного фінансового потоку та формування клієнтської бази. Без цього продовження діяльності призводить до виникнення збитків, а мотивація отримувати нові та відточувати наявні професійні навички суттєво падає.
При цьому навички стратегічного планування партнер повинен об’єднувати з глибокими професійними знаннями та професійними навичками, серед яких досконале знання змісту нормативних актів, безумовно, є необхідною, але не головною ознакою майстерності. На сьогоднішній день високо цінується нетворкінг, навички віртуозного володіння основними типами публічного мовлення, вміння нестандартно мислити та творчо підходити до розробки стратегії захисту, аргументовано відстоювати свою точку зору перед будь-яким опонентом. Все це і робить адвокатуру справжнім мистецтвом.
Але, якщо говорити про випускників, які тільки прагнуть займатися адвокатською діяльністю, слід зауважити, що професійне мистецтво може з’явитися тільки згодом, після декількох вдалих, або невдалих спроб захисту інтересів клієнтів, тому що негативний досвід і бажання все виправити, нерідко є найбільш великим поштовхом до власного розвитку.