Доповідь присвячена дослідженню питань загальних засад саморегулювання господарської діяльності в Україні та питанням, пов’язаним з утворенням та компетенцією саморегулівних організації в галузі туризму.
Сучасний етап формування та розвитку ринкової економіки, поглиблення процесу інтеграції, включення національних галузевих ринків до системи світового глобального ринку супроводжується створенням і розвитком конкурентного середовища в усіх галузях економіки. Туризм – одна із найбільш перспективних галузей сучасної економіки України. Експерти відзначають, що вкладений у туризм один долар дає сім доларів інвестицій суміжним галузям економіки: ресторанно-готельному бізнесу, транспортові, сфері розваг. Кожні десять туристів дають роботу двом працівникам, а кожне робоче місце в туризмі створює чотири місця в суміжних галузях[1]. Розвиток туристичної галузі залежить насамперед від якості та різноманітності туристичних ресурсів країни, рівня розвитку її туристичної інфраструктури, підтримки сфери туризму з боку держави[2, с. 13] у тому числі шляхом створення ефективного механізму правового регулювання, якій дозволить ефективно функціонувати суб’єктам туристичної діяльності, але при цьому зменш кількість точок дотику бізнесу та держави.
Одним з найпоширеніших у світовій практиці методів скорочення державного регулювання є саморегулювання, тобто передачі частини прав щодо встановлення правил і контролю над ними власне учасникам ринку. Аналіз національного та міжнародного законодавства дозволяє зробити висновок про те, що створення саморегулівних організацій є альтернативним способом державного господарсько-правового регулювання будь-якої діяльності; механізм створення та функціонування саморегулівних організацій повинен бути закріплений на законодавчому рівні, може доповнювати та конкретизувати закон і заміщати державне регулювання шляхом делегування повноважень державних органів.
В Україні немає єдиного нормативно-правового акта, що визначав би поняття, створення, повноваження, діяльність саморегулівних організацій. Станом на сьогодні положення про саморегулівні організації містяться у деяких окремих галузевих нормативних актах. В Україні також досі немає усталеного поняття саморегулівної організації та єдиного підходу до врегулювання діяльності і обсягу повноважень саморегулівних організацій.
Протягом останніх кількох років було розроблено та зареєстровано у Верховній Раді України низку законопроектів, наприклад: «Про фахові саморегулівні і самоврядні об’єднання» від 10.09.2009 № 4841-1 [3]; «Про саморегулювальні організації» від 15.02.2012, № 10052 [4]; «Про саморегулювальні організації» від 11.12.2014 № 1444 [5], що стосуються саморегулювання у господарській діяльності, однак жоден з них не було прийнято. В період з 2016 по 2018 р. було прийнято декілька нормативних актів які передбачають необхідність розроблення проекту Закону України «Про саморегулівні організації», а саме «План заходів щодо дерегуляції господарської діяльності», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України № 615 від 23 серпня 2016 р.[6], «План заходів з реалізації Концепції реформування інституту саморегулювання в Україні», затвердженим Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 598-р від 29 серпня 2018 р [7]. Таким чином наразі поступово здійснюється створення належної правовий бази для створення та функціонування саморегулювних організації.
Запровадження інституту саморегулівних організацій у сфері туризму та курортів (створення національної туристичної організації), як однієї з умов сталого розвитку сфери туризму та курортів, передбачено «Стратегією розвитку туризму та курортів на період до 2026 року», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. № 168-р [8]. Окрім того, необхідність діяльності СРО саме в галузі туризму підкреслюється значною кількістю професійних громадських організацій, Прагнення яких до об’єднання та консолідації своїх дії знайшло відображення в Постанові Кабинета Мінистрів України «Про утворення Координаційної ради з питань туристичної діяльності від 14 травня 2015 р. № 388[9].
Чинний Закон України «Про туризм»[10] не містить поняття «саморегулівна організація», а вітчизняне законодавство, що регулює туристичну діяльність, характеризується відсутністю саморегулівних структур. Окремі положення про саморегулівну організацію у галузі туризму закріплені у проекті Закону «Про туризм» від 24.02.2014, реєстраційний № 4224 [11], який був знятий з розгляду Верховної Ради України у зв’язку із закінченням роботи Верховної Ради України VII скликання (далі – проект Закону «Про туризм» № 4224), але, вони не повною мірою відповідають принципам дерегуляції. Так ми вважаємо, що через недосконалість туристичних відносин в Україні передбачати можливість одночасного надання широкого спектра повноважень, як це передбачено названим законопроектом, недоцільно. Крім того, повноваження, пов’язані з відшкодуванням збитків та захисту інтересів туристів, на наш погляд, мають належить до компетенції уповноважених державних органів. У зв’язку з цим доцільно передбачити поступове делегування повноважень СРО в галузі туризму за такими етапами: 1) делегування повноважень щодо акредитації працівників суб’єктів туристичної діяльності, розроблення стандартів СРО щодо надання послуг туристичними операторами та турагентами; 2) розроблення типових умов договорів, пов’язаних з наданням туристичних послуг, якщо відповідні типові договори не затверджені уповноваженими державними органами; 3) розроблення системи рейтингування суб’єктів туристичної діяльності, туристичних об’єктів з урахуванням стану захисту інтересів туристів та їх безпеки; 4) розроблення стандартів СРО щодо надання будь-якої інформації суб’єктами туристичної діяльності про туристичні послуги.
В умовах дерегуляції підприємницької діяльності в Україні пропонуємо частково змінити процедуру видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу, визначену в Положенні про порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу фахівцям туристичного супроводу, затверджене Наказом Державної туристичної адміністрації України від 24 вересня 2004 р. № 83 [12] й делегувати ці повноваження СРО. Пропонуємо порядок навчання, перепідготовку чи підвищення кваліфікації фахівців туристичного супроводу визначати в нормативно-правових актах головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері туризму та курортів. Атестацію фахівців туристичного супроводу − складання іспитів та одержання свідоцтва за результатами іспитів − делегувати СРО. Завершальним етапом для підтвердження належного рівня фахівців туристичного супроводу буде подання ними відповідних документів та отримання дозволу на туристичний супровід в уповноважених підрозділах органів місцевого самоврядування, які й будуть вести реєстри про видані дозволи.
Також вважаємо, що до поступового внесення в законодавство положень щодо СРО, невідкладним є надання повноважень СРО щодо здійснення сертифікації для отримання категорії об’єкта тимчасового розміщення, а також повноваження щодо здійснення акредитації екскурсоводів та інших суб’єктів, що потребують отримання спеціального дозволу на туристичну діяльність. Для створення якісної та дієвої моделі саморегулювання туристичної діяльності в Україні, що, з одного боку, зменшує вплив держави на цю сферу, а з другого − виключає можливість саморегулівних організацій зловживати своїми повноваженнями, необхідно передбачити у спеціальному законі положення, що прийняті рішення СРО у межах делегованих повноважень реєструватимуться у визначених законодавством органах, підлягатимуть обов’язковому оприлюдненню і будуть доступні для ознайомлення, у тому числі безпосередньо споживачу послуг. Своєю чергою суб’єкти туристичної діяльності за допомогою участі в саморегулівній організації зможуть більш ефективно захищати інтереси учасників перед контролюючими органами, а також у разі фінансової неспроможності перед споживачем шляхом створення механізму страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності.
Список літератури:
- Покровська А. Туризм під час війни: чому українці вибирають закордонний відпочинок? /Анна Покровська //Молодіжне інтернет-радіо «Universe» [Електронний ресурс]. – URL: http://universe.zp.ua/?p=8066
- Андрушко А. В. Злочинність у сфері туристичного бізнесу: кримінологічна характеристика та запобігання : монографія / А. В. Андрушко, І. А. Нестерова – Ужгород : ТОВ «ІВА», 2016. – 220 с.
- Про фахові саморегулівні і самоврядні об’єднання : проект Закону України від 10.09.2009 р. № 4841-1 // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=36102&pf35401=14889.
- Про саморегулювальні організації: проект Закону України від 15.02.2012 р. № 10052 // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=10052&skl=7.
- Про саморегулювальні організації : проект Закону України від 11.12.2014 р. № 1444 // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс] . – URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52919.
- Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 23 серпня 2016 р. № 615-р // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2016-%D1%80#n13
- Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції реформування інституту саморегулювання в Україні» від 29 серпня 2018 р. № 598-р // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс] – URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/598-2018-%D1%80#n5
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. № 168-р «Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року» // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-%D1%80#n9
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційної ради з питань туристичної діяльності від 14 травня 2015 р. № 388 // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс] – URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/388-2015-%D0%BF
- Закон України «Про туризм від 15.09.1995 № 324/95-ВР // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр
- Про туризм : проект Закону України від 24.02.2014 р. № 4224. // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JG39C00A.html
- Про затвердження Положення про порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу фахівцям туристичного супроводу : Наказ Державної туристичної адміністрації України від 24 вересня 2004 року № 83. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1344-04.